інфанта микола вороний аналіз

Миготять камеï, фрески,

В'ються хмелем арабески.

I уже в душi моïй

Променистою росою.

Смiючись на пелюстках.

Неземною чистотою.

Сяє вродою святою,

А вона, як мрiя сну

Вся земля ïй виспiвує: Осанна!

Гори, гай, луги, поля —

Ось вона — Блакитна Панна!..

Довгождана, нездоланна...

Ось вона вже крiзь блакить

Попелястих, пелехатих.

Сяє усмiхом примар

 У серпанках i блаватах...

Лине вся в прозорих шатах,

Має крилами Весна

собрана Максимом Мошковым

КГБ: Блакитна Панна / Микола Вороний / Скороченi твори (Змiст) / Украïнська лiтература / Читать онлайн